Що не так з витратами на публічні інвестиційні проєкти?

Від прозорого розподілу та ефективного використання публічних інвестицій залежить майбутнє країни – відновлення інфраструктури, розвиток економіки, якість медицини та освіти тощо. Україна намагається реформувати систему управління публічними інвестиціями, в тому числі – шляхом створення Єдиного національного портфеля публічних інвестиційних проєктів та програм (ЄПП) на державному, регіональному та місцевому рівнях. Використання цього механізму має гарантувати прозоре та ефективне управління публічними фінансовими ресурсами. Однак дослідження CEE Bankwatch Network, "Екодії" та "Транспорт та довкілля" виявило низку проблем з поточним перехідним етапом реформи: запропоновані до фінансування проєкти часто не відповідають бюджетному, просторовому та стратегічному плануванню, система їх оцінки працює непрозоро, а деякі ініціативи потенційних розпорядників коштів проєктів виглядають відверто сумнівно. Як працює система публічних інвестицій У 2024 році в Україні пришвидшився процес реформування системи управління публічними інвестиціями, щоб зробити розподіл коштів прозорішим та ефективнішим.
Не таємниця, що міжнародні донори, такі як МВФ, ЄС, Всесвітній банк, виступають ключовими драйверами цієї реформи. Завдання України – змінити підхід до управління публічними інвестиціями з фокусом на прозорість, підзвітність та ефективність управління обмеженими ресурсами.
Крім того, наша країна має орієнтуватись на стандарти та екологічні вимоги, які вимагає інтеграція до європейського простору. Для цього на першому етапі створили Єдиний національний портфель публічних інвестпроєктів – інформаційну базу ініціатив, які претендують на фінансування.
Проєкти до нього подавали міністерства, обладміністрації та інші держоргани через платформу DREAM, де вони пройшли оцінку та пріоритизацію.
Остаточне рішення ухвалює Стратегічна інвестиційна рада (СІР). На 2025 рік у ЄПП включено 787 проєктів на загальну суму 2,363 трлн грн.
Основні напрями потенціального фінансування: соціально орієнтовані – 345 проєктів у сфері охорони здоров"я, освіти та соціального захисту із загальним бюджетом 469,3 млрд грн; сфера енергетики та промисловості – 145 проєктів на 1,57 трлн грн; сфера транспортних послуг – 134 проєкти на 313,58 млрд грн, з яких найбільші фінансові асигнування мають залізничні проєкти, а найчисленнішими – автомобільні й авіаційні. Аналітика даних, Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням (DREAM) Наразі Єдиний портфель публічних інвестиційних проєктів працює у пілотному режимі, а перехід до повноцінної моделі управління публічними інвестиціями очікується після 2025 року.
Це створює можливість для громадянського суспільства активно впливати на процес реформування цієї системи. Основні проблеми Одна з найбільших проблем нинішньої системи розподілу публічних коштів – невідповідність запропонованих проєктів національним або регіональним стратегіям розвитку країни.
Формально пріоритети визначені чітко: енергетика, соціальне забезпечення, відновлення інфраструктури.
Але якщо подивитися, які сектори економіки насправді отримують найбільше коштів, картина виглядає інакше. Наприклад, проєкти з розвитку та відновлення водопостачання в південних регіонах України є надзвичайно актуальними після руйнування дамби Каховського водосховища, але значна частина з них досі не отримала належного фінансування. Аналіз поданих концепцій проєктів до Єдиного портфеля показує, що значні кошти спрямовуються на модернізацію газових і нафтопереробних підприємств, хоча водночас інвестиції у відновлювані джерела енергії залишаються на низькому рівні.
Це не лише суперечить європейським кліматичним цілям, а й ставить під питання довгострокову економічну доцільність таких витрат. Читайте також: Експеримент провалюється, навіть не почавшись? Як уряд збирається будувати житло для ВПО На першому етапі реформування системи місцеві громади були практично виключені з процесу формування Єдиного портфелю проєктів.
Майже всі проєкти ініціювали центральні органи виконавчої влади та обласні державні адміністрації. Показово, що з 424 проєктів, поданих обладміністраціями, тільки 97 (23%) мають наявне фінансування, тоді як для поданих центральною владою, цей показник вдвічі вищий.
При цьому загальний бюджет проєктів регіональних адміністрацій в 8,3 раза менший, ніж у проєктів, ініційованих міністерствами та відомствами. Аналітика даних, Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням (DREAM) Як вже зазначалось, рішення про фінансування ухвалює Стратегічна інвестиційна рада, до якої входять міністри та віцепрем’єр-міністри.
Але не передбачено попередньої незалежної експертної оцінки за участі громадськості.
Деякі проєкти, що отримують державне фінансування, мають низькі оцінки в системі DREAM, тоді як більш ефективні ініціативи залишаються без грошей. Так, наприклад, за рішенням Стратегічної інвестиційної ради у 2025 році 100 млн грн виділили на проєкт "Відновлення закладів охорони здоров"я Сумщини", хоча він отримав всього 0,92 бала (з 10 можливих) в системі DREAM (одне з останніх місць по пріоритезації).
При цьому десятки аналогічних медичних проєктів з оцінками понад 4-5 балів залишилися без фінансування. Близько 30% усіх проєктів у 2024 році перебували лише на стадії ідеї, без належного техніко-економічного обґрунтування.
Але в системі DREAM загальний бюджет цих проєктів визначено з точністю до гривні, хоча для реальної оцінки ще навіть не проведено жодних досліджень. Деякі проєкти залишаються в процесі реалізації десятиліттями.
Рекордсменом є протипаводковий проєкт на Львівщині, розпочатий ще у 1979 році, який має бути завершений у 2029 році – 50 років на реалізацію. Аналітика даних, Цифрова екосистема для підзвітного управління відновленням (DREAM) Згідно з положенням про діяльність Стратегічної інвестиційної ради, вона має право залучати науковців, представників громадських та профільних організацій, експертне середовище та представників місцевого самоврядування, але, на жаль, на сьогодні вона цим правом не користується. Зокрема, для ефективного процесу ухвалення рішень важливо забезпечити відкритість і залучити широке коло зацікавлених сторін.
Ця практика широко використовується в європейських країнах для фондів ЄС, де створюється система взаємодії між соціально-економічними партнерами – громадянським суспільством, місцевою владою, науковцями.
Такі "моніторингові" комітети беруть участь у всіх етапах щодо проєктів та програм – від планування до моніторингу, що підвищує прозорість і якість рішень. Що можна зробити Для ефективного відновлення країни потрібно змінити підхід до формування Єдиного портфелю публічних інвестицій.
Відбір проєктів не може залишатися виключно справою міністерств і чиновників.
До обговорення обов’язково мають бути залучені незалежні експерти, міжнародні партнери, представники місцевого самоврядування та громадянського суспільства.
Це допоможе уникнути ситуацій, коли фінансування отримують політично зручні, а не найбільш необхідні ініціативи. Потрібно змінювати сам принцип розподілу публічних фінансів і більше уваги приділяти регіонам.
Зараз більшість фінансування концентрується у Києві та великих містах, тоді як справжня потреба в інвестиціях є в громадах, які відбудовуються після обстрілів, у маленьких містечках, що втрачають робочі місця, або у сільській місцевості, де критично бракує оновленої інфраструктури.
Громади мають отримати більше можливостей подавати власні ініціативи та отримувати фінансування напряму, без зайвої бюрократії. Однією з ключових проблем є хаотична класифікація проєктів у системі DREAM, яка не відповідає європейським стандартам.
Через це один і той самий проєкт може потрапляти в різні категорії, що ускладнює аналіз і ухвалення рішень.
Це питання потрібно врегулювати, щоб система дійсно сприяла ефективному плануванню. Читайте також: Систематизувати хаос: як працюватиме система контролю за відбудовою DREAM Крім того, через поспішні зміни до Бюджетного кодексу 2025 року публічні інвестиції звузилися лише до відбудови та реконструкції, хоча вони мають включати й "м’яку складову" – підтримку малого бізнесу, навчання місцевих фахівців, розвиток людського капіталу.
Це теж необхідно виправити. Ще одна проблема – 49 урядових пріоритетів у DREAM, що ускладнює стратегічне планування.
Визначення пріоритетів має бути більш чітким та прозорим, адже вони мають змінюватися відповідно до реальних потреб країни. Фінансування публічних проєктів має здійснюватися відповідно до стратегій розвитку країни, регіону та громади, узгоджуватися з бюджетним плануванням і бути частиною реформи децентралізації. Рішення про розподіл фінансів не повинні ухвалюватися за зачиненими дверима.
Частково з цим допоможуть онлайн системи, але має бути також залучення зацікавлених сторін.
Це не тільки посилить довіру суспільства до системи, а й допоможе уникнути корупційних ризиків. Якщо вдасться забезпечити прозорість, залучення сторін, ефективний контроль і справедливий розподіл ресурсів, публічні інвестиції дійсно працюватимуть на відбудову та розвиток країни.