Не зливаймо сонце в землю

На початку запуску нового ринку електричної енергії у 2019 році, оптова частина якого побудована на євросоюзівських принципах функціонування різних площадок купівлі-продажу електричної енергії (ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий і балансуючий ринки), для запобігання можливому різкому підвищенню ціни на електроенергію для споживачів в Україні як тимчасовий захід були запроваджені так звані прайс-кепи. Прайс-кепи – це цінові обмеження, встановлені енергетичним регулятором (НКРЕКП) для учасників оптового ринку при операціях купівлі-продажу електричної енергії.
Оскільки на цьому ринку діють погодинні розрахункові періоди, цінові обмеження були встановлені для кожної години протягом доби з розрахунку максимальної та мінімально можливої її величини (верхній та нижній прайс-кепи). Проте в нас тимчасові заходи стають постійними, тож прайс-кепи діють досі.
Це вже не ринковий механізм, а більше політичний, який дозволяє державним регуляторним органам контролювати ринок та ціноутворення на ньому. Останнім часом енергетичні стейкхолдери наголошували на необхідності анулювання прайс-кепів, оскільки вони стримують імпорт електроенергії з ЄС, особливо в період дефіциту електричної енергії в енергосистемі України через постійне руйнування енергогенеруючих потужностей країною-агресором. Прайс-кепи стримують імпорт електроенергії, бо ціна на неї в ЄС у певні години доби вища, ніж встановлені в Україні прайс-кепи.
Відповідно, операція з такого імпорту позбавлена економічної логіки: імпортер не буде купувати за кордоном електричну енергію за ціною, що перевищує ціну її продажу в Україні. Цінові обмеження можуть сприяти і високій ціні на електроенергію в періоди, коли вона мала бути для споживача майже нульовою або навіть від’ємною. Мова йде про денні години протягом березня-жовтня.
У цей період через високу концентрацію сонячної генерації в енергетичному балансі України створюється значний профіцит електроенергії, що призводить до значного обмеження її використання за командою диспетчера "Укренерго".
За словами експертів, сонячні електростанції в такому разі попросту "зливають електроенергію в землю". За правилами ринку, за таких профіцитів у денні години ціни на електроенергію мали б значно падати.
Це автоматично спонукало б промислових споживачів зміщувати свої графіки споживання електроенергії в бік денних годин.
Простими словами – вмикати більше енергетичного обладнання вдень. Однак через дію нижнього прайс-кепу ціна вдень знижується недостатньо.
Це пов’язано з тим, що продавці, очікувано, продовжують пропонувати високу ціну в денні години, зокрема, виправдовуючи свої дії обмеженням ціни за верхнім прайс-кепом та неможливістю збалансувати вартість свого торгового графіка. Читайте також: Чому треба готуватись до підвищення цін на електроенергію.
Інтерв"ю з головою енергорегулятора Складається суперечлива ситуація. З одного боку, якби споживачі почали зміщувати графіки споживання в бік денних годин, коли, як кажуть, сонячні станції "зливають електроенергію в землю", то це б збільшило попит на електроенергію і частину СЕС не довелось би обмежувати. З іншого боку, ринок не створює умови для стимулювання споживачів зміщувати графік споживання в денні години, коли є значний профіцит електроенергії і СЕС примусово обмежуються, а продовжує штучно тримати високу ціну в денні години. Чи є приклади, коли промислові споживачі готові зміщувати свої графіки споживання електроенергії в денні години доби, за умови, що в цей період ціна на електроенергію буде наближена до нуля або навіть буде від’ємною? Є. На відміну від епохи старого ринку електроенергії (до 2019 року), коли лише сотня промислових споживачів в Україні розуміла, що на ринку є погодинні ціни, в епоху сучасного ринку майже всі промислові споживачі середнього та енергоємного споживань купують електроенергію на умовах погодинної ціни, накладеної на їх графіки споживання.
Для них це звичайні ринкові математика та економіка. Уже зараз виробники теплової енергії опрацьовують питання встановлення на об’єктах теплової генерації електричних котлів, щоб у денні години доби купувати дешеву електроенергію і в цей період заміщувати нею дорогий природний газ. Деякі з них розмірковують над встановленням поряд з електричним котлом ємності-накопичувача теплоносія, щоби період віддачі теплової енергії подовжися на вечірні години.
Такий підхід і компоновка обладнання можуть бути ефективним рішенням для забезпечення споживачів послугою гарячого водопостачання, яка традиційно економічно не вигідна виробникам теплової енергії влітку. Скасування щонайменше нижніх денних прайс-кепів і, відповідно, очікуване значне зниження ціни на електроенергію вдень протягом березня-жовтня створює ще один позитивний та фундаментальний ефект для енергосистеми України. Низькі або від’ємні ціни на електроенергію вдень спонукатимуть власників СЕС вкладати кошти в установки зберігання енергії (Battery Energy Storage – BESS), щоб таким чином накопичувати електроенергію, коли вона дешева або майже безкоштовна, і віддавати її в систему в години, коли ціна на неї висока. Це скорочуватиме профіцит електроенергії в денні години і зменшуватиме примусове обмеження роботи сонячних електростанцій, що зміцнить і збалансує енергетичний баланс об’єднаної енергетичної системи України.